Дослідження ланцюга однофазного синусоїдального напруги з паралельним з`єднанням приймачів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти Російської Федерації

Пермський Державний Технічний Університет

Кафедра електротехніки та електромеханіки

Лабораторна робота

«Дослідження ланцюга однофазного синусоїдального напруги з паралельним з'єднанням приймачів електричної енергії»

Мета роботи

Вивчення процесів в електричному ланцюзі з паралельним з'єднанням приймачів, що містять індуктивні та ємнісні елементи, при різному співвідношенні їх параметрів. Дослідне визначення умов досягнення у колі явища резонансу струму.

Табл. 1. Паспортні дані електровимірювальних приладів.

п / п

Визначену

приладу

Заводський

номер

Тип

Система

вимірювання

Клас

точності

Межа

вимірювань

Ціна ділення

1

Вольтметр


Е34

ЕМ

1.0

300 В

10 У

2

Вольтметр


Е34

ЕМ

1.0

300 В

10 У

3

Амперметр


Е30

ЕМ

1.5

5 А

0.2 А

4

Амперметр


Е30

ЕМ

1.5

5 А

0.2 А

5

Амперметр


Е30

ЕМ

1.5

5 А

0.2 А

6

Ватметрів


Д539

ЕД

0.5

6000 Вт

40 Вт

Теоретичні відомості

На рис. 1 представлена ​​електричний ланцюг однофазного синусоїдального напруги з паралельним з'єднанням 2-х приймачів, один з яких на схемі заміщений послідовним со-єднанням резистора і ємнісного елемента, а другий - послідовним з'єднанням резистора і індуктивного елемента. Струми в приймачах визначаються за законом Ома:

де U - діюче значення напруги джерела електричної енергії;

r 1, x C1, z 1 - активне, ємнісне та повне опору першого приймача;

r 2, x L2, z 2 - активне, ємнісне та повне опору другого приймача;

Вектор струму джерела електричної енергії дорівнює сумі векторів струмів приймачів:

Векторна діаграма напруг і струмів для розглянутої схеми наведена на рис. 2

Енергетичні процеси в електричному ланцюзі характеризуються величинами активної P, реактивної Q і повної S потужності, а також коефіцієнтами потужності cos φ.

Для першого приймача

Для другого приймача

Для двох приймачів

Відповідно до балансу активної та реактивної потужностей під P, Q, S, cos φ слід поні-мати також активну, реактивну і повну потужності джерела електричної енергії та його коефіцієнт потужності.

Величини активної і реактивної складових струмів приймачів (див. рис. 2):

де φ 1 і φ 2 - кути зсуву фаз між вектором напруги і векторами струмів і .

Представлення струмів активними і реактивними складовими дозволяє шляхом їх складання знайти активну I а й реактивну I р складові струму джерела і по ним визначити струм джерела I:

З векторної діаграми рис. 2, потрібно:

Косинус кута зсуву фаз між вектором струму джерела і вектором напруги джерела визначається з виразу:

В електричних колах з паралельним з'єднанням приймачів, що містять індуктивні та ємнісні елементи, може за певних умов виникати явище резонансу струмів. Резонансом струмів називається режим, при якому струм джерела електричної енергії збігається за фазою з напругою джерела, тобто φ = 0. Отже, умовою резонансу струмів є рівність нулю реактивної потужності ланцюга та реактивної складової струму джерела електричної енергії.

З умови резонансу струмів випливає, що

При резонансі струмів коефіцієнт потужності ланцюга

Струм в гілки з джерелом електричної енергії містить лише активну складову, є мінімальним за величиною і може виявитися значно менше струмів у кожному з паралельно включених приймачів:

Робоче завдання

1. Збираємо схему, зображену на рис. 3.

2. Повільно висуваючи сердечник, знімаємо показання приладів для трьох точок до резонансу, крапки в околорезонансной області та шести крапок після резонансу. Показання приладів заносимо в табл. 2.

Табл. 2. Досвідчені дані.

U

U 1

I

I 1

I 2

P К2


У

А

кол. справ.

Вт

1

215

110

1,35

2,1

1

1,5

15

2

215

110

1,25

2,1

1,4

2

20

3

215

110

1,22

2,1

1,6

3

30

4

215

110

1,28

2,1

1,8

4

40

5

215

110

1,3

2,1

2

4,5

45

6

215

110

1,42

2,1

2,4

6

60

7

215

110

1,78

2,1

2,8

8

80

8

215

110

2,1

2,1

3,2

10

100

9

215

110

2,5

2,1

3,6

12,5

125

10

215

110

2,9

2,1

4

15

150

11

215

110

3,35

2,1

4,4

18

180

12

215

110

3,9

2,1

5

23,5

235

3. За результатами дослідів обчислюємо величини, що входять в табл. 3.

Табл. 3. Розрахункові дані

P 1

S 1

Q C1

cos φ 1

S 2

Q L2

cos φ 2

x L2

P

S

cos φ

L


Вт

ВА

Вар

о.е.

ВА

Вар

о.е.

Ом

Вт

ВА

о.е.

Гн

1

231

451,5

387,93

0,5116

215

214,48

0,070

214,48

246

290,25

0,848

0,683

2

231

451,5

387,93

0,5116

301

300,33

0,066

153,23

251

268,75

0,934

0,488

3

231

451,5

387,93

0,5116

344

342,69

0,087

133,86

261

262,30

0,995

0,426

4

231

451,5

387,93

0,5116

387

384,93

0,103

118,80

271

275,20

0,985

0,378

5

231

451,5

387,93

0,5116

430

427,64

0,105

106,91

276

279,50

0,987

0,340

6

231

451,5

387,93

0,5116

516

512,50

0,116

88,98

291

305,30

0,953

0,283

7

231

451,5

387,93

0,5116

602

596,66

0,133

76,10

311

382,70

0,813

0,242

8

231

451,5

387,93

0,5116

688

680,69

0,145

66,47

331

451,50

0,733

0,212

9

231

451,5

387,93

0,5116

774

763,84

0,161

58,94

356

537,50

0,662

0,188

10

231

451,5

387,93

0,5116

860

846,82

0,174

52,93

381

623,50

0,611

0,168

11

231

451,5

387,93

0,5116

946

928,72

0,190

47,97

411

720,25

0,571

0,153

12

231

451,5

387,93

0,5116

1075

1049,00

0,219

41,96

466

838,50

0,556

0,134

Обчислимо ці величини для першого досвіду:

Для інших випадків обчислення аналогічні

4. Використовуючи дані табл. 2 і табл. 3 розрахуємо активні і реактивні складові те-ков всіх гілок:

Для першого досвіду:

Для інших випадків обчислення аналогічні

Дані розрахунку занесені до табл. 4. У цій же таблиці представлені чисельні значення індуктивності з табл. 3.

Табл. 4. Розрахункові дані.

L

I 1a

I 1p

I 2a

I 2p

I a

I p


Гн

А

1

0,683

1,074

1,804

0,070

0,998

1,144

-0,807

2

0,488

1,074

1,804

0,093

1,397

1,167

-0,407

3

0,426

1,074

1,804

0,140

1,594

1,214

-0,210

4

0,378

1,074

1,804

0,186

1,790

1,260

-0,014

5

0,340

1,074

1,804

0,209

1,989

1,284

0,185

6

0,283

1,074

1,804

0,279

2,384

1,353

0,579

7

0,242

1,074

1,804

0,372

2,775

1,447

0,971

8

0,212

1,074

1,804

0,465

3,166

1,540

1,362

9

0,188

1,074

1,804

0,581

3,553

1,656

1,748

10

0,168

1,074

1,804

0,698

3,939

1,772

2,134

11

0,153

1,074

1,804

0,837

4,320

1,912

2,515

12

0,134

1,074

1,804

1,093

4,879

2,167

3,075

За обчисленими значеннями будуємо графіки залежностей сил струму в ланцюзі I і гілках I 1 і I 2, косинуса кута зсуву фаз cos φ від індуктивності котушки L.

Будуємо векторні діаграми струмів і напруги:

а). I 1p <I 2p. Беремо 9 ий результат вимірювань: I 1a = 1.074 А, I 1p = 1.804 А, I 2a = 0.581 А, I 2p = 3.553 А, I a = 1.656 А, I p = 1.748 А.

б). I 1p = I 2p. Беремо 4 ий результат вимірювань: I 1a = 1.074 А, I 1p = 1.804 А, I 2a = 0.186 А, I 2p = 1.790 А, I a = 1.26 А, I p = -0.014 А.

в). I 1p> I 2p. Беремо 1 ий результат вимірювань: I 1a = 1.074 А, I 1p = 1.804 А, I 2a = 0.070 А, I 2p = 0.998 А, I a = 1.144 А, I p = -0.807 А.

Висновок: при збільшенні індуктивності котушки з 130 до 425 мгн сила струму в ланцюзі I й у другої гілки (з котушкою) I 2 стрімко падають, при цьому косинус кута зсуву зростає. Реактивний опір котушки менше опору конденсатора, тому через котушку протікає більший струм, ніж через конденсатор. У цьому випадку ланцюг приймає індуктивний характер і сила струму відстає від напруги (векторна діаграма а).

При індуктивності котушки близько 425 мгн сила струму в ланцюзі приймає найменше значення I = 1.22 А, а косинус кута зсуву фаз дорівнює 1. Реактивний опір котушки і конденсатора рівні, тому і реактивні складові струмів в гілках рівні, сила струму в ланцюзі синфазної напруги (діаграма б).

При подальшому збільшенні індуктивності котушки з 425 до 685 мгн сила струму в ланцюзі I починає поступово збільшуватися, а сила струму в другій гілки I 2 повільно зменшуватися, величина косинуса кута зрушення фаз падає. Реактивний опір котушки стає більше опору конденсатора, тому через котушку протікає менший струм, ніж через конденсатор. У цьому випадку ланцюг приймає ємнісний характер і сила струму випереджає напруга (діаграма в).

Зміна індуктивності котушки ніяк не впливає на силу струму в першій гілки I 1 = const.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фізика та енергетика | Лабораторна робота
78.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Дослідження симетричних і несиметричних режимів роботи трифазного ланцюга змінного напруги
Розрахунок розгалуженої ланцюга синусоїдального струму
Параметри ланцюга визначення напруги
Дослідження кола змінного струму з послідовним з`єднанням активного опору індуктивності
Дослідження електричного кола змінного струму з паралельним з єднан
Дослідження однофазного трансформатора
Дослідження електричного кола змінного струму з паралельним зєднанням віток
Дослідження двоконтурної ланцюга зв`язку генератора з навантаженням
Дослідження трифазного ланцюга при з`єднанні навантаження зіркою
© Усі права захищені
написати до нас